1516 року Залізці отримали статус міста, 1520 року — магдебурзьке право (прохання дідича Мартина Каменецького, дозвіл короля Сигізмунда I Старого). У 1578 р. рідні брати Ян та Альберт (Войцех) Каменецькі (сини ротмістра Ян Каменецького, який помер 5 лютого 1560 р.) поділили спадок: віддали Залізці разом з селами Гаї-за-Рудою, Гаї-Розтоцькі, Гаї Залозецькі у власність молодшому брату Станіславу (мав посаду львівського підкоморія, помер 1612 р.[3]).
Після Каменецьких власниками містечка була родини Вишневецьких (зокрема, Януш, Константин), Олеських, згодом — львівський староста Єжи Мнішек.
1603 року перед походом на Москву в Залізцях перебував Лжедмитрій I. 1604 — Єжи Мнішек, для допомоги Лжедмiтрію I — своєму зятеві — захопити московський престол, заставив містечко за 40 тис. злотих угорському магнатові Ю. Другету. Після цих подій Залізці перейшли у власність Вишневецьких.
1649 полк Максима Кривоноса здобув місцевий замок. 1675 року татари, не взявши фортеці, знищили будівлі та посіви, тому 1677 року польський сейм звільнив жителів містечка від сплати податків на 12 років.
Під час Північної війни (1705–1712) 3алізці зазнали частих нападів і руйнувань.
1743 року перейшли у власність до Потоцьких (до гетьмана коронного Юзефа Потоцького), які 1768 року продали містечко М. Ронікерові.
1772 року 3алізці прилучені до Австрії. Містечко належало до Бродівського, від 1788 — Золочівського округів (циркулів).
Від 1790 — власність графа Ігнація Мйончинського, його сина Матеуша,[4] пізніше — В. Дідушицького.
У середині XVIII століття в 3алізцях споруджено суконну фабрику, в другій половині XIX ст. збудовані водяний млин, цегельня, винокур. з-д.
Під час І світової війни 3алізці зазнали значних руйнувань, населення було евакуйоване.
Від вересня 1920 містечко — під владою Польщі. Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Відродження» та інші українські товариства, кооперативи.
17 вересня 1939 в 3алізці увійшла Червона Армія.
У січні 1940 р. створено Заложцівський район (існував до кінця 1962 р., коли 3алізці перейшли до 3борівського р-ну).
Від 9 липня 1941 до 23 березня 1944 р. 3алізці перебували під німецько-нацистською окупацією. 7 березня 1944 р. 3алізці ненадовго зайняв партизанський загін М. Шукаєва.
У 1961 р. 3алізцям надано статус селища міського типу (смт).
У ніч на 11 травня невідомі підпалили храм Покрови Пресвятої Богородиці Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ у селищі, вчинили зневагу на Святими Тайнами.